Кількість безробітних різко зменшилась: Служба зайнятості назвала причини.

Державна служба зайнятості розповіла, що кількість безробітних в Україні значно зменшилась. Зокрема, у 2024 році зареєстровано 400 тисяч безробітних осіб. Частина зменшення пов'язана з виїздом людей за кордон, адже біженці можуть зареєструватися як безробітні, але не отримують виплати. Крім цього, реєстрація в Службі зайнятості стала обов'язковою для всіх військовозобов'язаних. Це призвело до зменшення кількості зареєстрованих безробітних чоловіків. Зараз жінки складають більшість зареєстрованих безробітних, адже багато чоловіків захищають Україну.

На мій погляд, основна причина зменшення кількості безробітних полягає в тому, що велика кількість чоловіків і жінок захищають Україну. Ця частина українців потенційно могла б бути нашою цільовою аудиторією... Ще одна причина полягає в тому, що всі військовозобов'язані при реєстрації в Службі зайнятості мають надати військово-облікові документи. Такий підхід відповідає принципу "Працюй або воюй!". Це дійсно зменшило кількість зареєстрованих безробітних чоловіків. Якщо до повномасштабного вторгнення в структурі безробітних пропорція чоловіків і жінок традиційно складала приблизно 50 на 50, то зараз 80% – це жінки і 20% – чоловіки" - зазначила Юлія Жовтяк, директорка Державної служби зайнятості.

Окрім того, бажання людей отримати допомогу з безробіття сприяє реєстрації, але терміни її виплати було скорочено до трьох місяців під час воєнного стану. За даними Національного банку, реальні зарплати українців у третьому кварталі 2024 року зросли на 7,2% порівняно з довоєнним рівнем. Найбільший приріст зарплати спостерігається в ІТ-сфері. Зарплати в українському державному секторі також зросли на 61% з січня по листопад 2024 року, а середня зарплата в центральних державних органах становить 62 тисячі гривень. Також варто зазначити, що зарплати українських чиновників перевищують середній рівень в країні втричі.

За останні три роки найбільшими депутатськими фондами на одного обранця володіли Київська, Дніпропетровська та Волинська обласні ради, а найменші фонди були у депутатів Рівненської, Хмельницької та Буковинської обласних рад.